Бог з нею, з промокашкою — вона дійсно пішла в минуле. Але, впевнена, набагато більше людей донині воліють читати паперові книги, а не електронні, традиційні газети, а не їх версії на сайтах. Якщо зробити опитування, то напевно це підтвердиться. Нещодавно син приголомшив: купив книгу з маркетингу за 10 тисяч рублів. «А завантажити з Інтернету не можна було?» Виявляється, не можна. А оскільки ця книга його дуже цікавить, довелося розщедритися. Паперові версії популярних книг зараз взагалі цінуються недешево. Ознак кінця в цьому не вбачається. Знову-таки на ім\’я сина регулярно приходить газета, яку випускає одна з авторемонтних компаній Владивостока. Одного разу він скористався її послугами, і тепер вона постійно нагадує в нашому будинку про себе. В газеті кілька сторінок з досить цікавою інформацією про автомобільному світі, розмножується вона на ксероксі, розсилається в великому конверті поштою — мороки явно бракує. Тим не менш, компанія не хоче обмежуватися рекламою в Інтернеті. Схоже, «паперовий шлях» до серцю й гаманцю клієнта виправдовує себе. Не кажу вже про звичайні буклети і рекламні листівки, що друкуються тоннами і регулярно випадають відразу по кілька штук з поштових скриньок — їм аж ніяк ще не вийшов термін. А газети і журнали, які приходять в будинок за передплатою або купуються в роздрібній мережі? За дзвінками і листами в нашу редакцію постійно переконуюся: дуже багато читачі, як і раніше, потребують традиційної паперової версії видань. Вони активно відгукуються на цікаві публікації та оприлюднені нами акції, звертаються зі своїми питаннями та проблемами, вважають себе членами своєрідного заочного читацького клубу. І вже прощатися з папером точно не збираються. Одна з тих, що живуть по сусідству зі мною сімей виписує, як і в радянські часи, близько десятка газет і журналів. У відповідь на моє здивування дружини пояснили: «Ми звикли бути в курсі справ. А зараз, на пенсії, тим більше не хочеться поринути у вакуум і відстати від життя». Скажете, що до молоді така віддана любов до газет не має ніякого відношення? Ну чому ж? Молоді люди теж заглядають в цікавлять їх видання (син, наприклад, для себе регулярно купує «Forbes», для дружини — «Forbes women», а знайома молода вчителька виписує газету «Владивосток», в якій знаходить для себе багато корисної інформації про життя міста). Спектакль у Гришковця вражає своїм емоційним напруженням — тут не посперечаєшся. Він змушує задуматися і не погодитися в головному. Папір не йде в минуле, вона набуває нову якість і нове життя.
Надія Бражина, «Владивосток»