Рівно п\’ять років тому, 3 серпня 2008 року, не стало великого російського письменника Олександра Солженіцина. Сьогодні вся країна згадує цього помітного публіциста і громадського діяча. Олександр Солженіцин — російський письменник, публіцист, поет, громадський і політичний діяч, який жив і працював в СРСР, Швейцарії, США та Росії. У 1970 році він став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Під час Великої Вітчизняної війни, з 1943 по 1945 рік, він командував батареєю звукової розвідки, мав звання капітана. В 1945 році був арештований і засуджений на вісім років виправно-трудових таборів і безстрокове заслання «за антирадянську агітацію і спробу створення антирадянської організації». Згодом Солженіцин став одним з найвідоміших дисидентів і протягом кількох десятиліть — з 60-х по 80-ті роки XX століття — активно боровся проти комуністичного режиму в Росії. В 1974 році, за рішенням Політбюро ЦК КПРС, він був висланий з СРСР і позбавлений громадянства. У 1976 році оселився в США, у Вермонті, де прожив майже 20 років, працюючи над епопеєю «Червоне колесо». У 1994 році письменник з родиною тріумфально повернувся в Росію, прилетівши у Владивосток і проїхавши по всій країні. Після повернення Солженіцин став лауреатом Державної премії. Серед його найважливіших творів — «Один день Івана Денисовича», «Матрьонін двір», «Архіпелаг ГУЛАГ», «Раковий корпус», «У колі першому», восьмитомная епопея «Червоне колесо». Олександр Ісаєвич Солженіцин помер на 90-му році життя в Москві в ніч з 3 на 4 серпня 2008 року.