Незалежна громадська організація «Домовик контроль» сформувала експертна рада, яка визначить п\’ятірку лідерів у конкурсі «Мільйон для твого будинку». До складу журі увійшли: Юрій Петрович Апальков, керівник незалежної громадської організації «Домовик контроль»; Григорій Олександрович Пейхвассер, начальник Управління змісту житлового фонду адміністрації Владивостока; Наталія Юріївна Терещенко, редактор сайту «Владмама»; Євген Олександрович Кульків, головний редактор «Комсомольської правди» в Примор\’ї. Головою обрано відомий приморський архітектор Павло Матвійович Мамонов. Саме у нього ми намагалися дізнатися, чого чекають від учасників конкурсу. — Павло Матвійович, ви відомий архітектор і напевно дуже зайнята людина. Чим вас привабив конкурс «Мільйон для твого будинку»? Чому ви погодилися очолити експертну раду? — Мені, як професіоналу, видно, що в міський середовищі щось відбувається. Взагалі, міське середовище може розвиватися або еволюційно, або революційно. Перший процес я спостерігаю протягом всього свого життя. З\’являються, припустимо, у дворі люди, які вапном білять бордюри. Потім приходять інші, які надягають на дерева автомобільні протектори, фарбують їх фарбою. Все це називається благоустроєм, і триває вона протягом багатьох років. Ця уповільнена шизофренія — еволюція. І раптом щось відбувається. У дворах з\’являються не-звичайні речі. І я розумію, чому і звідки це взялося. У нас з\’явилася можливість виїжджати за кордон, де ми побачили зовсім інший світ. Зовсім інше благоустрій, інші двори, інші міста. Іншу цивілізацію. Люди стали замислюються, чому ми так не живемо. Накопичені враження і думки стали втілюватися у дворах багатоповерхівок. Ось це вже революція. І це здорово! Цей конкурс — хороша підтримка тих процесів, які сьогодні відбуваються у дворах. Ну і стимул, звичайно. І коли мені запропонували стати головою експертної ради, я із задоволенням погодився. Мені цікаво, як зараз мислять люди, які проекти вони принесуть. Передбачити, що це буде неможливо, але в будь-якому випадку цікаво. Нехай навіть це будуть прості проекти. Як, знаєте, в історії живопису є такий напрямок — «наївне мистецтво», або «примітивізм». Один з його представників художник Ніко Піросмані. Я розумію, що люди, які беруть участь у конкурсі, не володіють інструментами для професійного благоустрою і освіти у них немає відповідного. Але бажання і спостережливість дадуть свої результати. І думаю, великі результати. — Перш ніж ми побачимо якісь проекти, хотілося би послухати ваші пропозиції щодо благоустрою дворів. Якими ви хотіли б їх бачити? — Якими? Я назвав би себе в душі — сам придумав це словосполучення — орієнтальних мінімалістом. Мені багато не треба, нехай буде скромно, суто, орієнтально, по-східному. Я багато бував у Японії, люблю її культуру. Хотів би побачити що-то в японському стилі. Я не маю на увазі ті знамениті ландшафтні парки, про які всі знають. Звичайні, рядові японські двори. Біля кожного будинку, якщо там є хоч якийсь клаптик землі, він облаштовується. Причому зовсім невеликими коштами. Правда, ці зелені острівці були зроблені колись і підтримуються багатьма поколіннями. Століттями культивується краса у дворах. От я хотів би, щоб те, що зараз виникло революційно, розвивалося далі еволюційно. Якщо точки любові до власної середовищі виникнуть, то щоб вони підтримувалися поколіннями. Ось так би хотілося. — У нас двори більше розраховані на функціональність: дитячі та білизняні майданчики, стоянки. У ваших професійних уявленнях є місце зон або все під сад каменів і альпійські гірки пустимо? — Є такий документ керівний, звід правил «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень». За великим рахунком, всі тут давним-давно. Тут визначено, які повинні бути майданчики, якого розміру, на якій відстані від будинків. Всі давно детально прописано. Але є два питання: чи дотримуються вимоги і вірно все, що в доку-менти викладено? Справа в тому, що цей звід правил описує нашу сьогоднішню ситуацію, але він же її і створив. Коли у нас були соціалістичні міста, вони розвивалися не так, як західні, в Європі. І система забудови відрізнялася. Хоч правила і були запозичені у прогресивних європейців, але тамтешній прогрес пройшов повз наших міст. Він був на папері, в умах, але на ділі не був реалізований. Тоді створювалася — знову-таки революційно — середовище проживання, не придатна для людини. Думаю, що двори треба привести в порядок відповідно з правилами. — Тобто залишити дворах функціональність, але кожен вільний клаптик упорядковувати на свій розсуд? — Вільних куточків у дворах немає. Все перемішано, на дитячому майданчику стоїть автомобіль, на білизняний — купа сміття. Там, де передбачалося озеленення, стоянка автомобілів. А треба, де запланована дитячий майданчик, зробити саме її, де задумана контейнерна, встановити огорожу, ємності для збору сміття. Правда, у нас велика проблема з автомобілями, але вона теж вирішується. У всьому світі їх вище голови, але не у всьому світі, як у нас. — Чого ви чекаєте від учасників конкурсу? — Чекаю самовираження. Люди на це здатні. Вони всі різні. Ми з вами дивимося на один предмет, але описуємо його різними словами. Так само і люди повинні викласти свої бажання, те, що вони хочуть бачити. А я вже, як професіонал, скажу, добре це чи ні для міста, для них. — Ви суворий суддя або лояльний? — Я лояльний. Завжди кажу те, що думаю, але без шовінізму. — Можете навести приклад конкретного дворика? — Якщо говорити про великих дворах багатоквартирних будинків, то в якості прикладу наведу двір, який одного разу побачив у Сіднеї (це Австралія). Місто з багатомільйонним населенням. У мене звичка така: вранці виходжу з готелю і йду, поки йдеться. Одного разу в Лос-Анджелесі я шукав зоомагазин, адреса в мене був, але я не звернув уваги на те, що номер у потрібного будинку 2000 з чим-то. А я почав з першого. І ось я йшов ці 2000 будинків. Чотири години в один кінець і чотири назад. Ось і в Сіднеї зайшов у якийсь квартал. Дивлюся — стоїть будинок великий, а перед ним двір. Тут на невеликій території, близько 50 кв. м, було сконцентровано всі: і спортивний і дитячий майданчики, і місце відпочинку для дорослих, і озеленення. Причому там було багато дітей, дорослих. Двір кипів життям. Навколо автомобільний рух, а в цьому місці тиша. Тому що так грамотно було організовано цей простір. Дерева, кущі виконували функцію шумозахисту. Навряд чи, звичайно, це була самодіяльна майданчик. Швидше за все, це професійно, дуже точно вибудувана середовище. Але ж приклад є. Люди, навіть не будучи професіоналами, прекрасно розуміють, що таке добре, а що погано. Ці спостереження концентруються і переносяться на наш грунт. — А в середовищі професіоналів є проекти, де так само вдало поєднано на одній площі всі потреби будинку? — Безумовно. У всіх нових проектах поєднуються функціональність і естетика, але інше питання — чи реалізують вони? Адже завдання більшості забудовників — продати те, що звели. Якщо замовлення-чик проекту збирається будувати, щоб надалі експлуатувати цей будинок, і двір облаштовується. До речі, є ще один керівний документ «Правила землекористування і забудови» міста Владивостока. Де теж все добре прописано. Він зобов\’язує забудовників упорядковувати прилеглу територію. Нагадуємо, що в загальноміському конкурсі «Мільйон для твого будинку» можуть взяти участь мешканці будинків, де створені ради або ТСЖ. Творчі ідеї не обмежені спеціальним форма-те. У конкурсі можуть брати участь будь-які проекти, які стосуються благоустрою будинків та прибудинкових територій. Головне — не забувати про такий критерій, як реалізація планів. «Мрія на мільйон» повинна бути оформлена у заявку з описом проекту, графічними матеріалами та кошторисом. Заявки організатори приймають до 15 серпня. Конкурс пройде у два етапи. На першому п\’ятьох найсильніших обере експертна рада. На другому з п\’ятірки лідерів переможця оберуть 600 кербудів Владивостока. «Домовик контроль» і глава міста Владивостока сходяться в головному: необхідно показати жителям, що лише за їх активної участі у житті своїх будинків можна втілити мрії в реальність. Зробити свої під\’їзди і двори краще, затишніше. Саме на цю задачу націлений цей конкурс. Дерзайте!
Людмила Кедровская, газета «Владивосток»