У Кремлі під головуванням глави держави Володимира Путіна відбулася нарада з питань розвитку залізничного транспорту на Далекому Сході. У ході наради президент РФ доручив уряду підготувати детальний план-графік подальших кроків за проектом модернізації Транссибірської і Байкало-Амурської магістралі. «По суті справи реконструкція Баму вже розпочато. Завдяки відкриттю Кузнецовського тунелю його пропускна здатність збільшилася до 18 мільйонів тонн у рік. За нашими підрахунками до 15-18 років БАМ повинен пропускати до 50 мільйонів тонн вантажів щорічно, так як почнуть працювати родовища міді, вугілля в Південній Якутії, в Амурській області, зростає потреба в цих вантажах в країнах АТР, розвиваються порти», — зазначив повноважний представник Президента Російської Федерації в Далекосхідному федеральному окрузі Віктор Ішаєв. За його словами, розвиток залізничної магістралі дасть мультиплікативний ефект для розвитку інших галузей економіки регіону. «Сама реконструкція Баму потягне за собою будівництво ще одного залізничного тунелю, електрифікацію залізниці, будівництво другого шляху, почнуть працювати підприємства машинобудування. Завдяки розвитку залізниці, збільшення її пропускної здатності, будуть розвиватися родовища в регіоні. Все це дозволить нам створити близько 200 тисяч нових висококваліфікованих робочих місць. Крім того, попутно будуть розвиватись і інші галузі — торгівля, вся сфера обслуговування, банки, з\’являться нові підприємства, що дозволить створити 500 тисяч нових робочих місць. Федеральний бюджет отримає додаткових доходів близько 700 мільярдів рублів. Буде значний приріст у валовому продукті, а сумарний ВРП на Далекому Сході зросте майже на 25%. Збільшення вантажоперевезень по БАМу стане основою для залучення на Далекий Схід кваліфікованих спеціалістів, а також підніме життєвий рівень у регіоні», — сказав Віктор Ішаєв. Повпред також підкреслив, що сьогодні вже не йдеться, бути чи не бути другої черги Байкало-Амурської магістралі (так званого проекту «БАМ-2»). За його словами, сьогодні йдеться про те, як і з яких фінансових джерел проводити реконструкцію. «На нараді у Президента ми не говорили про те, потрібно чи ні реконструювати БАМ, ми говорили про механізми фінансування. На реконструкцію Баму до 2018 року необхідно 562 мільярда. Залізниця за своїми програмами виділить 3023 млрд. рублів. Бюджет вкладе 262 млрд. рублів. У тому числі якісь гроші підуть шляхом запозичення у фонду національного добробуту. Це будуть зворотні кошти з урахуванням інфляції та операційних послуг, тобто гроші будуть дані по 7-75%. Сумарно ми повернемо державі стільки, скільки взяли. Активно обговорюється також питання випуску акцій, питання змішаного фінансування. Всі структури працюють сьогодні над створенням механізму залучення коштів для реконструкції Байкало-Амурської магістралі», — уклав в. ішаєв.