Житлове самобичування

Ускладнює ситуацію той факт, що мешканці повинні самі проголосувати за його підвищення. Суть проблеми в тому, що цей тариф не змінювався з 2005 року — з того часу, коли сферу житлових послуг передали з муніципального управління в приватні руки. Зібрані за цим рядком у платіжках суми йдуть на ремонт під\’їздів, благоустрій та прибирання прилеглої території, обслуговування ліфтів та інше. Якщо порівняти ціни на витратні матеріали в 2005 році і на сьогоднішній день, то подорожчання склало від 15 до 50 відсотків — залежно від виду робіт. Не варто забувати і зростання зарплатного фонду співробітників керуючих організацій. З\’являється невтішна асиметрія: грошові надходження стоять на місці, ціни йдуть вгору, і в цих умовах компанії не можуть купувати необхідні матеріали і запчастини в колишніх обсягах. А заручниками такої ситуації стають мешканці. Наприклад, ліфтове господарство. З лютого набув чинності технічний регламент Митного союзу, вводить нову норму — національний стандарт. Норма посилює вимоги до якості техзасобів. Отже, і фахівці посилюють контроль — зараз вони уважніше придивляються до кабінах, панелям наказу (табло з поверховими кнопками). І якщо ліфт не відповідає новим вимогам, його можуть просто забракувати — до тих пір, поки його стан не буде приведено у відповідність з вимогами експертів. Для якісного обслуговування потрібні запчастини. Найдорожча частина ліфта — редуктор — коштує близько 70 тисяч. За словами експертів, з 2008 року ціна на нього показувала щоквартальний приріст в 800 рублів. Двигун коштує близько 40 тисяч. Разом з ним змінюється і полумуфта — ще дві тисячі. І так далі. Так що підвищення тарифу на утримання та поточний ремонт — справа часу. Причому його можуть затвердити тільки самі мешканці більшістю голосів на общедомовом зборах. Виходить таке фінансове самобичування. Чи підуть на це власники? В цілому підвищення цієї не самої витратною рядки в платіжці на 15-20 відсотків не таке вже розорення. Але, по-моєму, рух назустріч має бути обопільним. І перший крок варто було б зробити керуючим організаціям, від яких вимагаються максимальна відкритість, докладний звіт і вільний доступ до інформації. Щоб кожна куплена волоть, кисть або редуктор були враховані і записані у відомостях. А ведомости б знаходилися у відкритому доступі для мешканців. Честь по честі. Баш на баш.

Сергій Петрачков, «Владивосток»