На її основа вплинуло і те, що Владивосток вийшов на новий адміністративний і міжнародний рівень — закінчилося будівництво Сибірського залізничного шляху. 17 а за старим стилем — 4 червня 1898 року імператор Микола II постановив заснувати Владивостоцької єпархії. Першим правлячим архієреєм став єпископ Євсевій Нікольський. Він ґрунтовно взявся за облаштування єпархії — уже через десять років на її території знаходилося близько 150 храмів. В роки громадянської війни значна частина духовенства емігрувала разом із залишками Білої армії з Владивостока в Маньчжурію. Число православних церков різко зменшилася — на території Примор\’я розгорнули активну діяльність обновленці. У 1945 році була заснована Хабаровська і Владивостокська єпархія. У 1988 році до її складу включені парафії Приморського краю. У січні 1991 року Владивостокська єпархія пережила друге народження. Визначенням Священного Синоду вона була виділена зі складу Хабаровської єпархії і знову здобула самостійність. Єпархії повернули будинок єпархіального управління. Крім того, їй знову повернули ряд закритих у 20 — 30 роки церков. Роком пізніше єпархію очолив єпископ Веніамін. Нині територія єпархії об\’єднує приходи і монастирі Примор\’я. У ній налічується 110 храмів, 2 чоловічих і три жіночих монастиря.
Служба інформації ПТР